Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/собор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
собор
Берлін: Українське слово, 1924

Собо́р, ру, м. 1) = Собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. I. 214. Ум. Собо́рець, собо́рчик.