Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/собічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
собічити
Берлін: Українське слово, 1924

Собі́чити, чу, чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.