Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/солодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
солодити
Берлін: Українське слово, 1924

Солоди́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. Мир. ХРВ. 400. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). Ив. 13. 4) Заниматься онанизмомъ. Кіев. и Полт. г.