Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/солоний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
солоний
Берлін: Українське слово, 1924

Соло́ний, а, е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.