Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соннота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соннота
Берлін: Українське слово, 1924

Сонно́та, ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.