Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сонюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сонюга
Берлін: Українське слово, 1924

Соню́га, ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. Соню́жка.