Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соняшний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соняшний
Берлін: Українське слово, 1924

Со́няшний, а, е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. I. 426. Соняшний світ.