Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сопокій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сопокій
Берлін: Українське слово, 1924

Сопокі́й, ко́ю, м. = Супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.