Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сорокопуд

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сорокопуд
Берлін: Українське слово, 1924

Сорокопу́д, да, сорокопу́ст, ста, м. Пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.