Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сороківець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сороківець
Берлін: Українське слово, 1924

Сорокі́вець, сороко́вець, вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. Сорокі́вчик.