Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сочити
Берлін: Українське слово, 1924

Сочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г.