Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спадок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спадок
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́док, дку, м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. I. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192.