Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спасибі

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спасибі
Берлін: Українське слово, 1924

Спаси́бі, спаси́біг, спаси́бу, меж. 1) Спасибо, благодарю. Левиц. Пов. 369. Спасибі вам за ягідки. ЗОЮР. I. 66. Таки, спасибу йому, добрий на старости був. Рудч. Ск. I. 77. 2) Мала́, мали́й спаси́бі. Мало пользы, толку, небольшая польза. Жита — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Васильк. у. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Васильк. у. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі. Рк. Левиц.