Словарь української мови (1924)/спасів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спасів
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́сів, сова, ве. Спасовъ. Спа́сова борода́. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.