Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спаш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спаш
Берлін: Українське слово, 1924

Спаш, шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Ном. № 4071. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. Левиц. Пов. 227.