Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спевнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спевнити
Берлін: Українське слово, 1924

Спевни́ти, вню́, ни́ш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.