Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сповняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповняти
Берлін: Українське слово, 1924

Сповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. спо́внити, ню, ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.