Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/способитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
способитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спосо́битися, блюся, бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться. Лебед. у.