Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спочнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спочнути
Берлін: Українське слово, 1924

Спочну́ти, ну́, не́ш, гл. = Спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.