Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/справдешній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справдешній
Берлін: Українське слово, 1924

Справде́шній, я, є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.