Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/справичити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справичити
Берлін: Українське слово, 1924

Справи́чити, чу, чиш, гл. Лишить дѣвственности. НВолын. у. (Лободов.).