Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спричинитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спричинитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спричи́нитися, нюся, нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.

Спричини́тися. См. Спричинятися.