Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спроможний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спроможний
Берлін: Українське слово, 1924

Спромо́жний, а, е, —ній, я, є. Имѣющій возможность, средства.