Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спрятно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрятно
Берлін: Українське слово, 1924

Спря́тно, нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у.