Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спузирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спузирити
Берлін: Українське слово, 1924

Спузири́ти, рю́, риш, гл. Вздуть. Все море зараз спузирило. Котл. Ен. I. 9. Спузирило йому все тіло.