Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спустошалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спустошалий
Берлін: Українське слово, 1924

Спустоша́лий, а, е = Спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).