Словарь української мови (1924)/співець
| ◀ співачок | Словарь української мови С співець |
співливий ▶ |
|
Співе́ць, вця́, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. III. 30). Замовк співець. О. 1862. VIII. 11. 2) Поэтъ.
| ◀ співачок | Словарь української мови Борис Грінченко С співець |
співливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
співець
Борис Грінченко
1924
Співе́ць, вця́, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. III. 30). Замовк співець. О. 1862. VIII. 11. 2) Поэтъ.