Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спідняк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спідняк
Берлін: Українське слово, 1924

Спідня́к, ка́, м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179. Шух. I. 260—262. 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.