Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спірити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спірити
Берлін: Українське слово, 1924

Спі́рити, рю, риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.