Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стадарня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стадарня
Берлін: Українське слово, 1924

Стада́рня, ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.