Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стайня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стайня
Берлін: Українське слово, 1924

Ста́йня, ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. I. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. Ста́йничка, ста́єнка, ста́єнька, стає́ночка. Чуб. V. 26.