Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стелюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стелюга
Берлін: Українське слово, 1924

Стелю́га, ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сум. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.