Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стеменний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стеменний
Берлін: Українське слово, 1924

Стеме́нний, а, е. Совершенно похожій, точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).