Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стенути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стенути
Берлін: Українське слово, 1924

Стену́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2) — плечи́ма. Пожать плечами. Св. Л. 107.