Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стопа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стопа
Берлін: Українське слово, 1924

Стопа́, пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. I. 75.