Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сторопитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сторопитися
Берлін: Українське слово, 1924

Сторопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторопилися біля них. Новомоск. у.