Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрихулець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрихулець
Берлін: Українське слово, 1924

Стрихуле́ць, льця́, м. 1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи. Вх. Зн. 67. 2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.