Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стручкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стручкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Стручкува́тий, а, е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. НВолын. у.