Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сувій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сувій
Берлін: Українське слово, 1924

Суві́й, во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. Суві́йчик.