Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/судина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
судина
Берлін: Українське слово, 1924

Суди́на, ни, ж. 1) Посудина. Шух. I. 261. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. 2) Судно. Просить наш хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов. ЗОЮР. II. 56.