Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/судовик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
судовик
Берлін: Українське слово, 1924

Судови́к, ка́, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.