Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сукотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сукотати
Берлін: Українське слово, 1924

Сукота́ти, кочу́, ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу. Вх. Зн. 67.