Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/султанчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
султанчик
Берлін: Українське слово, 1924

Султа́нчик, ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. I. 140.