Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сумир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумир
Берлін: Українське слово, 1924

Суми́р, ру, м. Миръ, согласіе, мирныя отношенія. Сумир умен. Ном. № 3276. Суми́ром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш. НВолын. у.