Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сумний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумний
Берлін: Українське слово, 1924

Сумни́й, а́, е́. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Єв. Мр. XIV. 34. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Стор. М. Пр. 153. Ум. Сумне́нький, сумне́сенький.