Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суміти
Берлін: Українське слово, 1924

Сумі́ти, мі́ю, єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.