Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сухарик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сухарик
Берлін: Українське слово, 1924

Суха́рик, ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.