Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіроманець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіроманець
Берлін: Українське слово, 1924

Сірома́нець, нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке рвали. Макс.