Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/твердючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
твердючий
Берлін: Українське слово, 1924

Твердю́чий, а, е. Очень твердый. Лубен. у.