Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/терник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терник
Берлін: Українське слово, 1924

Терни́к, ка́, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. Терничо́к.